У 2025 році Житомир переміг у конкурсі та отримав можливість стати одним із 4 міст-пілотів, які долучилися до програми місцевих перетворень «Економіка, орієнтована на досягнення місій». Ця програма є частиною проєкту «Мери за економічне зростання» (M4EG), який фінансує Європейський Союз і впроваджує Програма розвитку ООН.
Разом із нашим містом учасниками програми стали Хмельницький, Буча та Славутич. В її межах ми зможемо застосувати новий системний підхід до планування економічної трансформації міста, розробити та активувати комплекс ініціатив, що врахують ідентичність і унікальний потенціал нашого міста, а також притаманні лише йому особливості.
Кожне місто-переможець отримає близько 20 000 доларів США на започаткування власного портфоліо проєктів, а також матиме шанс залучити додаткових 100 000 для розробки та впровадження низки проєктів, які будуть націлені на його економічну стійкість та зелений перехід. Щоб ефективно реалізувати заплановані зміни, міста використовуватимуть «портфоліо» підхід. Як же працює цей підхід, читайте в статті нижче!
Що ж таке «портфоліо» підхід?
«Портфоліо» підхід — це інноваційний метод управління місцевим розвитком, який допомагає містам ефективніше планувати та втілювати системні зміни, особливо в умовах невизначеності. Тобто він розглядає місто не як набір окремих проблем, що потребують окремих рішень, а як складну систему взаємопов’язаних елементів.
Замість того, щоб покладатися на одну активність, міста створюють набір паралельних ініціатив — так званих «опцій», — які працюють одночасно та підсилюють одна одну.
Логіка проста: як фінансовий інвестор не вкладає всі гроші в акції однієї компанії, так і міста не повинні покладатися виключно на єдине рішення.
«Портфоліо» підхід дозволяє краще управляти змінами і постійно шукати нові ефективні рішення в динаміці. Його важливим елементом є здобуття проєктними командами нових знань під час реалізації, а також гнучке управління, що дає змогу швидко коригувати дії відповідно до нових обставин.
«Портфоліо» підхід можна порівняти з подорожжю. Уявіть, що вам потрібно дістатися з пункту А в пункт Б, але:
Замість єдиного, наперед визначеного маршруту, ви готуєте кілька варіантів, берете необхідне спорядження, рухаєтеся поступово та коригуєте план по дорозі. Так ви керуєте ризиками та оптимізуєте витрати ресурсів. Саме так працює «портфоліо» підхід до розвитку міста.
Які етапи роботи?
Для початку, міста мають визначити загальну місію — те, якими вони хочуть стати, а потім — прокладають шляхи до цієї мети. На початку команда міста може не мати чіткого бачення (оскільки перебуває в умовах значної невизначеності) або готових рішень для розв’язання наявних проблем громади. «Портфоліо» підхід допомагає перевіряти різні опції та знаходити свої дієві рішення, спираючись на власні особливості, та динамічно їх розвивати. А також — враховувати потреби й запити жителів громади та інших зацікавлених сторін (бізнеси, громадськість, освітні та культурні інституції).
Команда може розробити та випробувати кілька пілотних заходів, щоб протестувати, побачити, які з них працюють, а які — ні. Під час реалізації, команда міста аналізує: що працює, що потребує коригування, які нові можливості з’явилися. У «портфоліо» підході це називається MEL (Monitoring, Evaluation, and Learning) — моніторинг, оцінка та навчання.
«Портфоліо» підхід ефективний у трьох умовах:
Цей підхід не завжди виправданий (наприклад, у випадку відносно простих проблем, що мають відоме лінійне вирішення), адже він складний, потребує більше дій, ресурсів та залучення. Однак він підходить українським містам у часи війни та повоєнний період. Більшість з них стикається з високою невизначеністю при формування бачення майбутнього, великою кількістю ризиків, складними проблемами, що не мають «лінійного» вирішення та потребують застосування саме системного підходу.
Як це виглядає на практиці?
Першими українськими містами, які пілотували «портфоліо» підхід, були Миколаїв та Тернопіль.
Приклад 1: Досвід Миколаєва — почитати тут.
Приклад 2: Тернопіль — почитати тут.
У часи війни стандартні підходи до стратегічного планування міст потребують перегляду. У багатьох громадах ця діяльність відійшла на задній план через виклики, які потребують швидкого реагування. Але, парадоксально, саме зараз така робота є критично важливою, адже від неї залежить швидкість і якість післявоєнного відновлення та подальшого розвитку.
Як зазначив професор Єльського університету, історик Тімоті Снайдер в нещодавньому інтерв’ю: «Якщо процес відбудови та інтеграції не розпочнеться ще під час війни, він не розпочнеться і після її завершення. Великі виклики, з якими ви зіткнетеся після війни, будуть такими самими, як і ті, з якими ви стикаєтеся вже зараз».
По-перше, війна колись скінчиться. Міста, які зараз розробляють плани відновлення та розвитку, матимуть величезну перевагу. Вони успішніше залучатимуть інвестиції, ефективніше використовуватимуть ресурси, створюватимуть кращі умови для повернення людей. Інвестори та міжнародні партнери хочуть бачити не хаотичні проєкти, а системну роботу, чітке бачення майбутнього, прозору стратегію.
По-друге, навіть під час війни міста потребують розвитку, а не лише виживання. Економіка має працювати, люди потребують робочих місць, бізнеси шукають можливості для зростання. Системний «портфоліо» підхід дозволяє розвиватися навіть в умовах невизначеності, тому що передбачає гнучкість та динамічне управління ризиками.
По-третє, Україна рухається до вступу до Європейського Союзу. Це накладає нові вимоги: розвиток сталої економіки, відповідність Європейській зеленій угоді, впровадження сучасних практик управління. Розробка чітких планів відновлення та розвитку, які базуються на європейських стандартах, є ключовою умовою для зміцнення довіри міжнародних партнерів та інвесторів.
Війна стала випробуванням, але також і можливістю для переосмислення майбутнього. Інноваційні стратегії, партнерство з міжнародними організаціями та залучення громади створюють основу для сталого відновлення та розвитку.
Майбутнє українських міст залежить зокрема й від їхньої здатності інтегрувати сучасні практики управління та адаптуватися до нових реалій. Що робить ініціативу M4EG справді трансформаційною, — це її підхід. Вона пропонує не лише гранти, а й допомагає містам отримати доступ до ширших фінансових механізмів, таких як державно-приватне партнерство та інтеграція з європейськими фінансовими інструментами. Для українських міст, які прагнуть відбудови та переосмислення свого майбутнього, ці можливості можуть стати справжнім проривом.
04.12.2025
12.11.2020
26.01.2019