У восьми містах України, де впроваджується проєкт німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ «Інтегрований розвиток міст в Україні II», проходить оперативне планування на 2022 – 2023 рр. Про це йшлося й під час сьогоднішньої зустрічі з Еріком Швайкгардтом, директором проєкту «Інтегрований розвиток міст України II».
«Я дякую GIZ за підтримку та досвід. Фундамент великих проєктів у Житомирі був закладений з початком співпраці саме з GIZ. Працюємо та маємо подальші спільні плани. В наступному році відбудеться реконструкція Водонапірної вежі та спільно реалізуватиметься проєкт з реконструкції вулиці Лятошинського», – говорить міський голова Сергій Сухомлин.
Серед планів – розробка екологічної стратегії розвитку громади. Важливими пріоритетами для екологічного розвитку Житомира стануть якість води та повітря, чиста енергія, зелені зони та управління відходами. Чимало заходів, спрямованих на екологічну безпеку, вже реалізовуються у Житомирі. Так, до прикладу, проводиться модернізація інфраструктури водопостачання та водовідведення згідно з усіма європейськими нормами. Тиждень тому введено в експлуатацію ТЕЦ, результатом чого має стати скорочення 12,5 тис. тонн СО2 на рік. До того ж планується будівництво ще трьох ТЕЦ, які також скоротять викиди СО2 та дадуть можливість Житомиру виробляти свою електроенергію для комунальних підприємств та бюджетних організацій. Завершується будівництво сміттєпереробного заводу, який незабаром запрацює у тестовому режимі.
«У приватному секторі планується відійти від колективних сміттєзбірних майданчиків до індивідуальних контейнерів. Програма моніторингу атмосферного повітря у Житомирі наразі розробляється. Проводиться робота й з озеленення міста: за декілька років оновили 8 скверів. В тестовому режимі функціонує модуль Геопорталу “Зелені зони та насадження” та проходить інвентаризація зелених насаджень», – говорить заступник міського голови Сергій Кондратюк, наголошуючи, що це лише невеликі частини майбутньої великої стратегії, яка чітко визначить концепцію екологічної політики громади Житомира.
Озвучено також і проблемі питання, які для якісного вирішення потребують залучення експертів. Серед них – необхідність проведення деревозаміни у місті, оскільки більшість зелених насаджень вже досягли певної вікової межі, та боротьба з розповсюдженням інвазійних рослин.
Загальна стратегія екологічної безпеки у Житомирській громаді чітко визначить пріоритети міста до 2030 року. Важливо зазначити, що такий шлях наше місто пройде чи не першим серед українських міст, позаяк подібних успішних прикладів в Україні ще немає. На державному рівні ініціатива з’явилася нещодавно: 20 жовтня цього року Кабмін ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, яка була розроблена на виконання Україною міжнародних зобов’язань.
Екологічна стратегія нашої громади буде невіддільною від Плану дій сталого енергетичного розвитку. Адже з 2012 року Житомир взяв на себе зобов’язання скоротити викид СО2, ставши підписантом Угоди мерів.
Для розробки важливого для громади документа буде створена робоча група із залученням фахівців та громадськості